Це об’єктивна реальність  – холестерин вбиває!

Він є головним матеріалом з  якого формуються атеросклеротична бляшка (АСБ). Атеросклероз(АСБ) звужуючи просвіт артерій (стеноз),  викликає ішемію. У іншому випадку бляшка може руйнуватися (кришитися), тоді її фрагменти (емболи) у суміші  холестерину з фібрином летять з потоком крові далі на периферію і закривають(тромбують) дрібні гілочки артерій. Всі ці процеси призводять до часткової, або повної закупорки артерій, що живлять життєво важливі органи: мозок, серце, очі, нирки, а також нижні кінцівки, кишечник.  Як результат – розвиток інсультів, інфарктів, гангрени, сліпоти. Кінцева точка – смерть від холестерину.

Людство вимирає від кардіо-васкулярних і церебро-васкулярних катастроф(захворювань, ускладнень).  Навіщо ж  організму потрібна така небезпечна речовина – холестерин?! У нас є відповідь!!!…

Парадокс в тому, що холестерин приносить користь.  Більш того – він життєво необхідний для організму людини,  як і іншим представникам тваринного світу. Холестерин корисний. Він невід’ємний компонент клітинних мембран всіх тварин. Роль холестерину можливо оцінити тільки з точки зору його участі у побудові і розмноженні клітин організму людини. Людина –багатоклітинна істота.   

Тіло людини на 60-65% складається з  води. Вода розділена на клітини мембранами з жирів (холестерину і фосфоліпідів) та білків. Факт: без холестерину тваринне життя не можливе!  Образно кажучи , холестерин – це «цемент», жорсткий каркас багатоклітинного дому, а фосфолпіди – це пружні стінки в цьому каркасі. Холестерин надає жорсткість клітинним і внутрішньоклітинним мембранам, а фосфоліпіди і білки – еластичність. (Мал.1).
Саме тому жовток яйця і ікринку називають «холестериновими бомбами». Природа свторила їх не для того щоб їх з’їли, а для продовження потомства птахів і риб. Негайно після запліднення яйцеклітини починається «стрімкий будівельний бум». І саме на старті зародження нового життя «цементу-холестерину» повинно бути багато і поручь. До речі, в цих продуктах також багато фосфоліпідів і білків. «Не встигнеш вирости швидко – не відбудешся як організм взагалі». Безжально працює  природній відбір…

Звісно, гіперхолестеринемія (коли рівень холестерину в сироватці крові перевищує верхній поріг 200 мг% або 5,18 ммоль/л у дорослих) з урахуванням ліпідного спектру ліпопротеїдів низької та високої щільності) це шлях до атеросклерозу. Розповсюдженість у популяції гіперхолестеринемії в різних країнах: в Японії – 7%, Італії – 13%, Греції – 14%, Нідерландах – 32%, США – 39%, Фінляндії – 56%, Україні – 25%. Гіпохолестеринемія (знижений рівень вмісту холестерину в сироватці крові (коли нижній поріг менше 120 мг% або 1,5 ммоль/л у дорослих) це теж шкідливо .

Холестерин – друг?

Тож користь холестерину: побудова мембран клітин і внутрішньоклітинних органел та регуляція їх проникності, синтез стероїдних і статевих гормонів,  жовчних кислот, вітаміну D, кровотворення через розмноження клітин крові, оновлення слизових, шкіри та печінки через розмноження клітин епітелію. Дефіцит холестерину (гіпохолестеринемія) призводить до затримки розвитку і оновлення клітин організму, анемії і дефіциту клітинного імунітету, порушень у статевій сфері, раку. Фізіологічні потреби в харчовому холестерині коливаються в діапазоні 300-400 мг/на добу в залежності від статі,  маси тіла і віку. Добова норма 400 мг холестерину міститься приблизно в 2-х яєчних жовтках.

Холестерин: коли він друг, а коли ворог? Ріст маси тіла і розвиток організму людини (онтогенез) також починаються із моменту запліднення яйцеклітини і являють собою невпинний поступовий процес, що здійснюється все життя. Однак, зростання чисельності клітин у індивіда закінчується достатньо рано. Ріст і розвиток – це кількісні зміни, пов’язані із збільшенням маси організму за рахунок збільшення числа і розмірів клітин. Від запліднення до дорослого стану кількість клітин організму людини збільшуєтьтся від 1 до 10 16-10 18. Але, ріст людини закінчується близько 20–25 років!

Настає, так званий,  перший період зрілого віку людини  (у чоловіків 22-35 років, у жінок 21-35 років). Саме в цей період зупиняється ріст і відмічається оптимальний розвиток функціональних можливостей людського організму, як біологічної істоти. Прикро, але тоді ж завершується і морфофункціональний розвиток організму – той самий «будівельний бум». Після чого розпочинається поступове зниження інтенсивності функціональних можливостей.

Роль печінки

Увага! Головним «цементним заводом» для організму, що росте, є  печінка. Вона синтезує холестерин, а також і інші жири, саме з вуглеводів. А що ж відбувається після зупинки «будівництва» тіла людини  у віці до 30 років? Парадокс! «Цементний завод» не зупиняє виробництво! «Маховик» синтезу холестерину з глюкози продовжує обертатись з тією ж швидкістю. Ферменти печінки продовжують свою функцію так  як і в молодості. Холестерин з печінки надходить в кров і в жовч. Самою назвою (холе – жовч, стерин – жир (грецьке)) холестерин зобов’язаний жовчі. Настає надлишкове виробництво холестерину на цьому преломному етапі близько до 30 років і на всіх наступних етапах розвитку організму людини. Неминуче і незворотньо. «Ворог не в харчовому холестерині, – ворог сидить в середині нас самих, в нашій власній печінці!»

В першу чергу настає «затарювання холестерином сховища готової продукції» – жовчного міхуря. В жовчному міхурі за рахунок концентрації  жовчі вночі в 10 разів, надлишок холестерину випадає в кристали. Спочатку це простий застій жовчі і холестеринові пластівці (sluge- сладж), а потім цей надлишок холестерину перетворюється в жовчокам’яу хворобу і/або холестероз жовчного міхура у вигляді псевдополіпів і просочування ефірами холестерину стінки самого жовчного міхуря (поліпозна та сітчаста форми холестерозу). Особливо це характерно для хворої печінки. Реалізується «синдром Вінні Пуха» (за Динником О.Б.): «Неправильна печінка виробляє неправильну жовч».

Наступним неприємним моментом є зростання концентрації «неспожитого» , надлишкового холестерину в сироватці крові – гіперхолестеринемія. При травматизації внутрішнього шару ендотелію артерій (інтими) епізодами підвищеного артеріального тиску (гіпертонічна хвороба чи  артеріальна гіпертензія) або при глікозилюванні білків мембран ендотелію при гіперглікемії (епізодами підвищеної концентрації глюкози в крові вище 8 ммоль/л) холестерин проникає в місця ушкоджень інтими артерій. Так  розпочинається процес атерогенезу – накопичення холестерину в стінках артерій у вигляді локальних атеросклеротичних бляшок.  

У жінок споживання холестерину на синтез яєчниками статевих гормонів відтерміновує гіперхолестеринемію і процеси атерогенезу артерій років на 8-10 у порівнянні з чоловіками.  Але при настанні менопаузи гіперхолестеринемія зрівнює шанси чоловіків і жінок.

Головні 3 «гравця» атерогенезу: артеріальна гіпертензія, гіперхолестеринемія і порушення толерантності до вуглеводів (інсулінорезистентність) – це головні  компоненти метаболічного синдрому.  Його часто називають «смертельний квартет», тому що,  в сукупності з підвищенням рівня сечової кислоти в сироватці крові, таке сполучення призводить до фатальних наслідків прогресування атеросклерозу артерій, що живлять життєво важливі органи (серце, мозок, нирки).

Зрозуміло, що можна і потрібно за лікарськими показами приймати препарати групи статинів. Вони блокують саме в печінці ферменти синтезу холестерину з глюкози. Але це призводить до травми мембран гепатоцитів і  негативної реакції інших ферментних систем печінки. Образно, статини – «це кілок, що вставлений в маховик синтезу холестерину». Варто відмінити препарат, «вийняти кілок з маховика», і синтез холестерину в печінці починається з новою силою.  Логіка: якщо статини, то це назавжди.

Що ж робити?

Висновок  простий і жорстокий своєю біологічною правдою.

Якщо людина бажає жити довго і не страждати від хвороб накопичення холестерину, то вона сама повинна на межі 25-30 років змінити своє відношення до експлуатації свого організму і в першу чергу зміними своє відношення до печінки. А значить – змінити харчову поведінку (обмежити не харчовий холестерин, а саме субстрат для його синтезу в печінці – споживання вуглеводів). Радимо притримуватись принципів «середземноморської дієти», включати в раціон омега-3 вмісні продукти і мати адекватну фізичну активність для регуляції артеріального тиску, тренування ендотелію інтими і «випалювання» глюкози, щоб не допустити її до перетворення в печінці в холестерин і тригліцериди.  Японська мудрість закликає: «Щоденно людині необхідно зробити 10 тисяч кроків для здоров’я».

Основне гасло: «Людино, врятуй себе сама!»

А ми,фахівці Інституту еластографії, готові допомогти на цьому шляху для здоров’я кожного!
Наша мультидисциплінарна команда Інституту еластографії знає, що таке «метаболічний синдром» і допоможе його рано діагностувати і успішно лікувати на основах доказової медицини!

Ми виконуємо ранню ультразвукову діагностику атеросклерозу артерій:  дуплексне доплерівське сканування артерій  голови та шиї,  артерій нижніх кінцівок, визначення товщини комплексу інтима-медия (КІМ),  цифрову капіляроскопію (ЦКС).

Ендокринолог і кардіолог можуть призначити відповідні лабораторні тести для діагностики «метаболічного синдрому» і інсулінорезистентності. У нас виконується ЕКГ, холтерівське добове моніторування ЕКГ і артеріального тиску, ультразвукове дослідження серця – ехокардіографія (ЕхоКГ) на апаратах експертного класу. Мультипараметрична ультразвукова діагностика (мп-УЗД) печінки і суміжних органів та судин черевної порожнини дозволяє поетапно визначити:  ступінь жирової хвороби печінки (стеатометрія), розвиток фіброзу і цирозу печінки (фіброеластографія), розлади кровообігу (портальна гіпертензія, ішемія ), «синдром Вінні Пуха»  – холестерин-пов’язані ураження жовчного міхура (жовчнокам’яна хвороба і холестероз).