Роль печінки в організмі
Печінка знаходиться в центрі всього обміну речовин організму людини. Вона сама виконує близько 500 хімічних реакцій. Благополуччя печінки забезпечує нормальну роботу практично всіх інших органів і систем. Стародавні греки вважали по праву печінку обителлю душі людини. Логічно: здорова печінка – це здорове тіло. В здоровому ж тілі – здоровий дух.
Саме з цієї причини наш медичний центр носить назву «Інститут еластографії». В останні роки еластографія печінки, як частина ультразвукової діагностики, стала інноваційним методом точної, об’эктивної, доказової оцінки ступеню ушкодження і прогнозу перебігу багатьох хронічних дифузних захворювань печінки (ХДЗП). Будь-які ушкодження печінки призводять до її запалення (гепатиту), що провокує стадійний прогрес фіброзу і цирозу печінки. Функція печінки – знешкоджувати всілякі зовнішні (екзотоксини) і внутрішні (ендотоксини) отрути. Вона приречена першою отримувати удари токсинів. Це, звісно ж, її руйнує. Але всюди працює діалектика. Повсякденне руйнування печінки (апоптоз, некроз) призводить до запуску механізму її відновлення – регенерації. Печінка — вічно новий орган. Цикл повного оновления клітин печінки (гепатоцитів) дорівнює 200-300 діб. Слушно нагадати легенду стародавніх греків про Прометея. В покарання від Зевса печінку Прометея кожного дня довбав орел, а вона вперто кожної ночі відростала заново. Стародавні греки щось таки знали про таємниці печінки!
Вороги печінки
Витоки біди – отрути. Ємне визначення поняттю «отрута» дав середньовічний лікар Парацельс: «Все суще – отрута. І тільки доза робить це ліками».
Однією з самих підступних отрут для печінки є глюкоза. Глюкоза зокрема і вуглеводи загалом – найвидатніше досягнення еволюції життя на планеті Земля. Поява фотосинтеза у зелених рослин привела до накопичення глюкози у велетенських/всепланетних масштабах у вигляді простих вуглеводнів і полімерів глюкози – крохмалю і клітковини (целюлози, деревини). Глюкоза – це речовина, що згора в атмосфері кисню. Вона, як хімічна сполука, зберігає в собі велику кількість енергії Сонця. Усі живі істоти використовують саме енергію вуглеводнів рослин. І людина не є виключенням. Але! Будь-яка енергія таїть в собі і велику небезпеку, коли виходить з-під контролю. Приклад – пожежа.
Щоб жити і вижити організму потрібно постійно витрачати енергію. А значить, організм повинен її постійно десь здобувати. Харчова поведінка організма і є пошуки і видобуток енергії. Ми повинні жити, а тому вмотивовані і з задоволенням споживаємо вуглеводи, як головне джерело енергії (солодщі, здобу і т.п.). З давніх давен людство геніально винаходило джерела енергії вуглеводів: хліб, каші, макарони, картоплю… На кожному континенті свої зернові джерела вуглеводів: Європа – пшениця, жито, ячмінь, овес; Азія – рис; Америка – кукурудза (маїс), картопля.
«Хліба і видовищ!»
Головним вектором пошуку для людини завжди був вдобуток хліба насущного. За хліб точились криваві війни. Історія рясніє гострими прикладами: хлібні бунти, «Хлебушка!», «Хліба і видовищ!», «продразверстка», голодомор і т.п. Вся історія людства – війни за вуглеводні енергетичні ресурси. Та все змінилось. З другої половини ХХ сторіччя настав надлишок виробництва углеводних харчових ресурсів. Маятник непомітно для західної цивілізації, а в ХХI сторіччі і для східної, хитнувся в протилежну сторону. Глюкоза перетворилась з порятунку і гаранту життя в отруту для міліардів людей. Культура харчування для всіх континентів передбачає достаток в їжі вуглеводів. А сучасна цивілізація ще більше посилила катастрофу повсюдною гіподинамією. Механізація виробництва і побуту, розумні і услужливі «гаджети» знерухомили міліарди людей. Енергія у вигляді углеводів приходить у катастрофічно надлишковій кількості до кожної людини з їжею. А витратити її не існує можливості в умовах сучасної цивілізації. Китайська мудрість закликає: «З’їв жменьку рису – зроби 100 кроків».
Основний лозунг нашого Інститута еластографії ще більш загальний: «З’їв – спали!».
Жодна таблетка чи крапельниця не зупинять ложку з кашею чи бутерброд з булкою. Нова парадігма порятунку людства – зупинити шалений потік вуглеводів (глюкози) в організм з одного боку і спонукати до руху людство — з іншого. Безсмертна і емна фраза з відомого мультфільма «Кульбабка – товсті щічки»: «Щоб схуднути: треба менше їсти і більше рухатись! Інших методів медицина не знає». Якщо момент прогаяти – не витрачена глюкоза саме в печіці перетворюється хімічно в жир – тригліцериди та холестерин. Клітини пічінки – гепатоцити накопичують краплі жиру в собі, а частину викидають в кров для розподілу в інших жирових депо (в підшкірній жировій клітковині і навколо внутрішніх органів – вісцеральному жирі). Таким чином, йде розвиток загального і вісцерального ожиріння, а в першу чергу – ожиріння печінки. Виникає неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) або іншими словами жирова дистрофія чи жировий гепатоз, стеатоз печінки. Якщо цей стан не виправити вчасно – жир ушкоджує клітини гепатоцити і запускає сценарій запалення – неалкогольний стеатогепатит (НАСГ). А НАСГ невідворітно прогресує у бік фіброзу і цирозу, подібно до вірусних гепатитів і гепатитів при інших токсичних ураженнях. Підсумок, кінцева точка цих метаболічних страждань печінки одна – цироз.
Наша сильна мультидисциплянарна команда лікарів
Саме інноваційні УЗ технології еластографії і стеатометрії дозволяють неінвазивно, аналогічно процедурі простого УЗД, визначити стадію фібзу/цирозу і стеатозу, а також з’ясувати тяжкість перебігу і прогноз захворювання.
Фахівці Інституту еластографії є визнаними експертами в УЗ еластографії і стеатометрії. Вони стали ініціаторами і співавторами розробки модулю стеатометрії до українсько-швейцарського УЗ приладу (Soneus P7, Ultrasign, Україна-Швейцарія), мають численні публікації у світовій науковій літературі (див. розділ – наукові публікації) і, головне, можуть оцінити ступінь ризику развитку ускладнень НАЖХП, уражень інших органів і систем. «Жирова хвороба печінки, по суті, є ендокринним захворюванням». Відомий український ендокринолог — професор Боднар П.М., завідуючий кафедрою ендокринології Національного медичного університету (1994-2016 рр.) імені О.О. Богомольця виховав на цій парадигмі цілу плеяду спеціалістів: вчених і лікарів-практиків. Саме в нашій команді ІЕ і є такі спеціалісти.
Як ми можемо Вам допомогти?
За оцінками експертів ВООЗ до 30-40% дорослого населення країн західної популяції страждають на жирову хворобу печінки. А цей недуг сам є пусковим механізмом для развику таких загрозливих і небезпечних захворювань, як інфаркт, інсульт, пухлини і цироз печінки. Сучасна наука активно і поки що марно шукає (див. Керівництво EASL, 2016) препарати від жирової хвороби печінки. Але, на нашу думку: «Жодна таблетка ложку не зупинить. А до того ж діван, тапочки і телевізор (якщо хочете – комп’ютер, «гаджет») вбили більше населення, ніж усі світові війни разом…»!
Ми знаємо шлях до порятунку. Нами разроблена наступна стратегія ведення пацієнтів: первинний огляд у ендокринолога → визначення переліку необхідних лабораторних аналізов і проведення мультипараметричної ультразвукової діагностики (мп-УЗД) стану органів черевної порожнини з використанням стеатометрії/еластографії → повторна консультація у ендокринолога, а також суміжних спеціалістів (гастроентеролога і кардіолога).
Мета мультидисциплінарного подходу – виявлення, лікування захворювання і, відповідно, профілактика таких тяжких ускладнень як інсульт, інфаркт і цироз печінки. Як здобуток – здоров’я (фізичне і психічне) і активне довголіття.
Супровід пацієнта на протязі здорового життя нашими спеціалістами.
Дієта, на яку ми опираємось, для оздоровлення є «середземноморська». Вона визнана доказовою медициною. Наукове дослідження і впровадження принципів «середземноморської диєти» є пріоритетним в роботі Інститута еластографії.
Ми готові бути поруч і допомагати Вам на цьому шляху, довжиною в життя!
