Дуплексне УЗД судин голови та шиї (доплер судин голови та шиї)

Ультразвукове дослідження судин голови і шиї – один з найбільш надійних і затребуваних лікарями (неврологами, кардіологами, нейрохірургами, анестезіологами, офтальмологами, ортопедами і ЛОР-лікарями) сучасних методів діагностики стану артерій і вен, які забезпечують кровопостачання мозку і його похідних – очей, внутрішнього вуха.

 

Показання до УЗД судин голови та шиї.

УЗД судин голови і шиї необхідно виконати, якщо Вас турбують: головний біль, біль в шиї, запаморочення і похитування, шум і тяжкість в голові, погіршення зору (звуження полів зору), слабкість і оніміння в руках або ногах (особливо з одного боку) , погіршення пам’яті, забудькуватість, миготіння «мушок» перед очима.

Якщо Ви страждаєте на гіпертонію (підвищений артеріальний тиск), метаболічним синдромом (високий холестерин і/або цукор і/або тиск крові), цукровим діабетом, ожирінням або надлишковою вагою, подагрою, на ішемічну хворобу серця, аритмією, серцевою недостатністю, остеохондрозом шийного відділу хребта – то Вам просто необхідно виконати УЗД судин голови і шиї.

УЗД судин голови та шиї є об’єднанням комплексу УЗ методів:

1. В-режим (УЗ зрізи в реальному часі анатомічних структур – власне самих судин та оточуючих їх тканин, а також структур, яким вони постачають кров),
2. доплерівські режими – картування кольором потоків крові всередині просвіту судин – КДК і картування енергії руху крові в судинах – ЕДК, а також спектральний імпульсний доплер – доплерограма.

Тому цей комплекс УЗД часто називають подвійним або потрійним – дуплекс або триплекс.

 

На кривій доплерограми (спектру) можливо точно виміряти швидкості і напрям руху еритроцитів в систолу і діастолу у конкретному відтинку судини, опір кровотоку периферичного судинного русла, тобто здатність або нездатність тканин мозку споживати необхідну кількість крові для його адекватної роботи. Дефіцит кровопостачання носить назву ішемії мозку або недостатності кровопостачання тієї чи іншої ділянки мозку.

Усі судини організму виконують одне просте завдання – переміщення мас крові з точки «А» в точку «Б». Саме для мозку це відбувається так: від серця кров з глюкозою в розчині і з киснем всередині еритроцитів надходить в мозок для отримання енергії. Еритроцити – це «контейнери для упаковки кисню», щоб він бува не окислив глюкозу передчасно в руслі крові, а це сталося саме точно в місці призначення. Глюкоза окислюється вже тільки в клітинах мозку – нейронах. Там запасається енергія в АТФ і при її виділенні нейрони можуть виконати, покладену на них природою, функцію – збудження і проведення нервового імпульсу.

УЗД судин голови та шиї (дуплексне УЗД або доплер судин голови і шиї) є методом інструментальної діагностики «першої лінії», методом вибору. З цього методу необхідно і раціонально починати оцінку кровопостачання мозку при наявності відповідної симптоматики (див. Показання до УЗД судин голови і шиї).

Визнано світовими експертами, що по співвідношенню результат / ціна метод УЗД судин голови та шиї є найбільш оптимальним в порівнянні з іншими методами ангіології – комп’ютерною томографією і магнітно-резонансною томографією в режимі ангіографії. Ці методи виступають вже в якості уточнюючої діагностики для виявлених в судинах проблем під час УЗД.

 

Коротка анатомія судин голови та шиї або «Що ми вивчаємо за допомогою УЗД?»

Під час систоли серце з лівого шлуночка викидає ударний об’єм крові в аорту, що дорівнює приблизно 50-70 мл крові. Аорта розподіляє цей ресурс крові, що збагачено киснем між органами-споживачами. Непарними гілками дуги аорти саме і є судини шиї, які, як магістралі, несуть кров через шию в голову, що пріоритетно постачають кров у мозок. Звичайно, головним споживачем крові з брахіоцефальних артерій є мозок. Але є й інші споживачі крові на шиї: з підключичної артерії живляться руки, частина грудної клітини, грудні (молочні залози). До мозку відходить від підключичної хребетна артерія і на своєму шляху живить тканини шиї, хребет, спинний і довгастий мозок, а також нервові сплетення і ганглії, м’язи, шкіру і слизові, гортань, глотку, частину щитоподібної залози. Внутрішня сонна артерія (ВСА) несе в мозок 60% об’єму крові, але із загальної і зовнішньої сонних артерій (ЗагСА, ЗовСА) кровопостачання відбувається також тканин скальпа, черепа, лиця, мімічних і ковтальних м’язів, ЛОР-органів, ротоглотки, язика, слинних й сльозних залоз, частини щитоподібної залози й лімфатичних залоз.

 

Мета УЗ дослідження:

• Оцінка ступеня прохідності судин голови та шиї (артерій та вен) й рівня їх ураження.
• Факт наявності та характеру включень (атеросклеротичні бляшки – АСБ, тромби, дисекції інтіми, сторонніх тіл і емболів) всередині просвіту судин і ступеня порушення ними робочого просвіту судини.
• Вивчення стану судинної стінки судин шиї (позачерепних артерій і вен) і навколосудинних (периваскулярних) тканин.
• Дослідження доплерівських характеристик кровотоку в судинах голови і шиї.
• Стан компенсаторного обхідного кровоносного русла – колатерального кровообігу.
• Контроль артерій після оперативних втручань.

 

Підготовка до дослідження:

Спеціальної підготовки УЗД судин голови і шиї не потребує. Але в день дослідження не бажано приймати вазоактивні препарати та напої, що містять кофеїн (кава, чай) та газовані напої.

 

Перелік судин голови та шиї, які досліджують при УЗД.

Сюди входять екстра-та інтракраніальні відділи брахіоцефальних артерій, а також ряд вен.

Екстракраніальні артерії і вени шиї:

• плечоголовний стовбур;
• відділи підключичних артерій поблизу гирла, S.I.;
• сонні артерії: загальні (ЗагСА), внутрішні (ВСА) і зовнішні (ЗовСА);
• хребетні артерії: сегменти 1 (V1), 2 (V2) і 4 (V4 – внутрішньочерепний сегмент);
• внутрішні яремні вени (ВЯВ).

Інтракраніальні (внутрішньочерепні) артерії і вени:

• передні, середні мозкові артерії (ПМА, СМА, гілки інтракраніального відділу ВСА), їх сегменти 1 і 2(А1, А2 і М1, М2);
• основна артерія (ОА, місце злиття сегментів V4 хребетних артерій);
• задні мозкові артерії (ЗМА, кінцеві гілки основної артерії), їх сегменти 1 і 2(Р1, Р2);
• основна (Розенталя) і велика (Галена) вени мозку, прямий синус;
• артерії-комуніканти (передня і 2 задні – ПКА, ЗКА). Їх функціонування, як анастомозів свідчить про наявність колатералізації мозкового кровотоку.

 

Коротко до структурно-функціональної організації судинної системи головного мозку.

 Особливості розвитку, функції і регулювання судинної системи головного мозку пов’язані з розвитком і функцією власне самого головного мозку. Різні відділи мозку виконують різні за інтенсивністю обміну енергії функції і для забезпечення високих метаболічних запитів цих відділів, що постійно змінюються, потрібні такі ж швидкі зміни високого і постійного рівня артеріального кровопостачання.

З метою колатеральної компенсації мозкового кровотоку і перерозподілу крові між басейнами природа влаштувала спеціальний механізм анатомічної компенсації – Вілізієве коло або велике артеріальний кільце основи мозку. Це коло з артерій у більшості людей замкнуте. Його формують: 3 комунікантні артерії, відрізки передніх, середніх і задніх мозкових артерій, а також основна і хребетні артерії. Оцінка Вілізієва кола також є об’єктом УЗД. Венозні синуси і вени відводять кров від мозку. Вони формують дуже складну анатомічну структуру сплетінь і чітко балансують приплив і відтік крові. Нестача крові загрожує мозку ішемією і інсультом, а надлишок або утруднення венозного відтоку – набряком мозку. Не всі ділянки венозної системи доступні для УЗ-ангіосканування, але існує ряд доступів для оцінки утруднення венозного відтоку від мозку.

 

Унікальна пропозиція!

Наші фахівці володіють методикою УЗ доплерівської емболодетекціі. Цей метод дозволяє провести протягом години моніторинг кровотоку в середніх мозкових артеріях з обох сторін і визначити факт руху емболів в мозок, а також їх матеріальну природу. Емболи – це своєрідні «астероїди-вбивці», частки, які вільно рухаються з плином артеріальної крові й залежно від їх маси можуть не мати або мати клінічні прояви неврологічного дефіциту: інсульт, транзиторна ішемічна атака, сліпота або різке погіршення зору. Джерелом емболів можуть бути уламки матеріалу атеросклеротичних бляшок судин голови та шиї, які зруйнувалися; тромби з камер серця, особливо при миготливої ​​аритмії; емболи під час кардіохірургічних операцій і при втручаннях ангіохірург на артеріях шиї. При незакритих овальному вікні міжпередсердної перегородки у дорослих емболи з тромбів вен нижніх кінцівок можуть потрапити в мозок. Факт мікроемболіі є загрозливим передвісником першого інсульту від макроембола. Крім того, емболодетекція може дати прогноз ризику наступних ішемічних подій до нового інсульту. Інших методів вторинної профілактики мозкових інсультів поки не існує.

Скористайтеся нашою пропозицією – допплеровской емболодетекціей. “Попереджений – значить озброєний!”.